Стабілізатор напруги

Як вибрати стабілізатор?

Стабілізатор використовується для вирівнювання рівня напруги до номінального. Тобто якщо на вході буде наруга, яка нижче або вище номінальної, то стабілізатор вирівняє її до номінальної. Але, як кажуть, що правда криється в деталях.

Номінальна напруга в мережі згідно з Національним стандартом України “Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності” ДСТУ EN 50160:2014 для мереж низької напруги загального призначення:

• 230В між фазним та нульовим проводом;
• 230В між фазним та нульовим проводом в трифазних чотирипровідних системах;
• 230В між фазними проводами трифазних трипровідних системах.

Але є національна примітка, що тимчасове значення напруги 220В.

Зміна напруги не повинна перевищувати +/- 10 % від величини номінальної напруги.
Це ж саме відхилення сказано, як відхилення, при якому виробники гарантують роботу чи заявлені параметри пристроїв підключених до мережі. Тобто відхилення напруги в мережі рахуються коректними, якщо значення напруги знаходиться в діапазоні 198В-242В. Так як багато техніки, якою ми користуємось імпортна та багато де в світі існують стандарти 220В чи 230В потрібно звертати на це увагу та виборі відхилення яке підтримувати в себе в будинку.
На більшості стабілізаторів буде встановлене значення напруги - 220В.
Якщо зі значенням напруги все зрозуміло. Опишемо конструкцію стабілізатора.
Основними елементам стабілізатора є: трансформатор, мікроконтролер керування, електронні ключі, електронний байпас, варистори та дроселі для захисту обладнання.
Малопотужні стабілізатори мають підключення за допомогою розетки, зазвичай це стабілізатори які розраховані на один або декілька малопотужних приладів. Більш потужні стабілізатори мають підключення через клеми.

По фазності стабілізатори бувають: однофазні або трифазні.

За типом стабілізатор може бути:

• інверторний;
• релейно-симісторний;
• релейний;
• сервопривідний;
• симісторний;
• тиристорний;
• електронний.

При виборі стабілізатора потрібно звернути увагу на його потужність, вона повинна бути рівна або більша на 10-15% від максимальної потужності приладів, які ви можете до нього підключити.
Більш просто мінімальну потужність стабілізатора можна підібрати по ввідній електричні потужності споживача. Якщо Ви її не знаєте, можна порівняти номінал автомату у ввідному щиті та стабілізатора. Номінал автомату в стабілізаторі повинен бути рівний або навіть більший ніж у ввідному щиті. Найбільш поширеними в побуті є номінали автоматичних вимикачів 16, 20, 25, 32, 40, 50, 63 Ампер(А). Більш потужний стабілізатор не буде помилкою, або навіть буде запасом на випадок використання нестандартного потужного обладнання з електродвигунами або на випадок розширення ввідної потужності, тощо.

Діапазон стабілізації напруги - це діапазон напруг, при якому буде відбуватись стабілізація, при більшому відхиленні значення напруги більшість стабілізаторів автоматично відімкнуть навантаження споживача та автоматично приєднають навантаження, про повернення значення напруги до діапазону стабілізації.
Крім цього в стабілізаторів є діапазон стабілізації напруги, при вихідному значенні 220В з +/- зазначеній точності стабілізації. Тобто точність стабілізацій вказаній даного стабілізатора буде гарантуватись виробником тільки в цьому діапазоні. Даний діапазон з визначеною точністю стабілізації буде менший у порівнянні з загальним діапазоном стабілізації при якому буде стабілізуватись напруга.

В залежності від типу ключів стабілізації буде залежати їх ресурс, а отже довговічність та наприклад, шумність роботи. Ключі релейного типу будуть створювати шум при переключенні, ключі семісторного чи тиристорного типу будуть працювати безшумно.
В залежності від кількості ступенів стабілізації та діапазону роботи буде змінюватись точність стабілізації, тобто чим більша кількість ключів в одному діапазоні роботи тим вища точність стабілізації.

Інверторний стабілізатор дозволить отримати найвищу точність стабілізації, що буде знаходитись на рівні 0,5-1%.

По типу монтажу стабілізатори можуть бути настіного, підлогового або настільного типу з розміщенням на горизонтальній поверхні.

Стабілізатори мають дуже невеликий час реакції, він настільки малий, що вимірюється в мілісекундах (мс), тобто в тисячних долях секунди.

В місці розташування стабілізатора потрібно буде забезпечити умови для його роботи.
Температура повітря для більшості моделей буде потрібна плюсова хоча є і морозостійкі версії стабілізаторів, що можуть працювати навіть до -25С. Кожна модель матиме свій показник ступені захищеності, що вимірюється по шкалі в ІР та вказує рівень пилу та вологозахищеність приладу. Більшість стабілізаторів потребуватимуть хорошої вентиляції для охолодження приладу та можуть мати 1 або 2 вентилятори, які при включенні можуть створювати шум.

Крім використання стабілізатора, як центрального приладу встановленого після електролічильника, менш потужні прилади можна використовувати окремо для котла, холодильника, телевізора, комп’ютера, тощо, якщо такий не встановлений централізовано.

Особливості моделей: автоматичний вимикач живлення, аналізатор мережі, аналізатор стану стабілізатора, можливість роботи із сонячними електростанціями, дисплей, режим транзит (байпас), цифровой вольтметр.

Стабілізатори можуть мати захист від високочастотних перешкод, захист від високовольтних імпульсів, імпульсних перешкод, короткого замикання, перегріву, перевантаження, перепадів напруги, підвищеної напруги, зниженої напруги, стрибків напруги.