Вентиляція сховища

Вентиляція та опалення сховищ, вентиляція бомбосховищ

Систему вентиляцiї сховищ, як правило, слiд проектувати на два режими: чистої вентиляції (режим 1) та фiльтровентиляцiї (режим II).

При режимi чистої вентиляцiї подача у сховище очищеного вiд пилу зовнiшнього повiтря повинна забезпечувати необхiдний обмiн повiтря та видалення з примiщень тепловидiлень та вологи. При фiльтровентиляцiї зовнiшнє повiтря, яке подається у сховище, повинно очищатися вiд газоподiбних засобiв масового ураження, аерозолей та пилу.

У мiсцях, де можлива загазованiсть приземного повiтря шкiдливими речовинами та продуктами згорання, а також на об'єктах з виробництвом або застосуванням СДОР, у сховищах слiд передбачати режим регенерацiї внутрiшнього повiтря (режим III) та створення пiдпору.

Кiлькiсть зовнiшнього повiтря, яке подається у сховище, слiд приймати:

- при чистiй вентиляцiї (режим І) - за рекомендаціми нижче;

- при фiльтровентиляцiї (режим II) - з розрахунку 2 м3/год на одного переховуваного, 5 м2/год на одного працюючого у примiщеннях пункту керування та 10 м3/год на одного працюючого у фiльтровентиляцiйнiй камерi з електроручними вентиляторами.

Кліматичні зони, які різняться за параметрами А зовнішнього повітря, кількість повітря, яке подається:

1. при температурі до 20С або тепловмісту до 10,1 ккал/кг - 8 м3/люд.-год;
2. при температурі від 20С до 25С або тепловмісту від 10,5 до 12,5 ккал/кг - 10 м3/люд.-год;
3. при температурі від 25С до 30С або тепловмісту від 12,5 до 14 ккал/кг - 11 м3/люд.-год.

Кількість повiтря, яке подається, визначена для розрахункових параметрів зовнішнього повітря, що відповідають середньомісячним найтеплішого місяця.

Коли температура зовнiшнього повiтря за параметрами А вiдповiдає однiй зонi, а тепловміст - другій, тоді географiчний |пункт, який розглядається, слiд вiднести до бiльш теплої з цих зон.

Нормативи кількості повiтря, яке подається, допускається використовувати при проектуваннi. При привязуванні проектiв масового застосування та розробленнi iнших iндивiдуальних проектів кількість повiтря, яке подається у сховище при режимi IL,м3/год, необхiдно визначати за формулою:

L=Q/(1.2*(Iвн-Із)),

де Q - кількість тепла, яке видiляється у сховище (вiд т людей, електричного освiтлення, електросилового обладнання), ккал/год;

Із - тепловмiст зовнiшнього повiтря, який вiдповiдає з середньомiсячнiй температурi та вологості най- теплiшого мiсяця, ккал/кг;

Івн - тепловмiст внутрiшнього повiтря, який вiдповiдає вн допустимим сполученням температури та вологості повiтря, якi допускаються, ккал/кг.

При прив'язці типових та розробленнi iндивiдуальних проектiв кiлькiсть повiтря, яке подається у сховище, при режимі 1 м3 /год необхiдно визначати не тiльки за Q надлишковому, а й за газовиділенням - СО2.

Кількість повітря, яке подається у сховище для нетранспортабельних хворих при лiкувальних установах , а також для тих, якi працюють у медичних пунктах, приймається:

• при чистiй вентиляцiї - згідно з рекомендаціями з коефiцiєнтом 1,5;
• при фільтровентиляцiї - з розрахунку 10 м3/год на одного переховуваного.

У операційних та пологових повiтрообмiн приймається: за притоком - 10-кратний, за витяжкою 5 - кратний за 1 год незалежно вiд режиму вентиляцiї.

У сховищах, якi розташованi у 3-й клiматичний зонi, для II режиму вентиляцiї на основі тепловологісного розрахунку слiд передбачати одно з таких рiшень щодо видалення теплових надлишків:

• збільшення кiлькостi повiтря, яке подається, до 10 м3/люд-год;
• застосування пристрою для охолодження повiтря.

Оптимальне рішення щодо видалення теплових надлишкiв вибирається на основi технiко-економічного розрахунку.

У сховищах, які розмiщуються у вказаних клiматичних зонах, для видалення теплових надлишкiв у ІІІ режимі необхідно передбачати пристрої для охолодження повiтря. У випадку використання у II або III режимах вентиляцiї пристроїв для охолодження повiтря допускається передбачати їх застосування i у І режимi за умови можливостi зберiгання запасу води (джерела водопостачання), яке призначається на охолодження повiтря та дизель-електричного агрегату у ІІ та ІІІ режимах вентиляцiї.

Для видалення із сховища при II режимi теплових надлишкiв за допомогою зовнiшнього повiтря як розрахункові слiд приймати параметри зовнiшнього повiтря, що вiдповiдають середньомiсячним температурі та вологості найтеплішого мiсяця року.

Для видалення теплових надлишкiв за допомогою засобiв охолодження повiтря (повiтроохолоджувачі, кондиціонери та iн.) у І і II режимах як розрахунковi повиннi прийматися параметри А зовнiшнього повiтря, коли у технiчному завданнi на проектування сховища не вказанi iншi розрахунковi параметри зовнiшнього повiтря.

При тепловологiсному розрахунку слiд враховувати тепловидiлення вiд людей, електричного освiтлення, електросилового обладнання та регенеративних пристроїв.

Вбирання тепла огороджувальними конструкцiями при розрахунку засобiв охолодження повітря не враховується.

Кiлькiсть видiлення людьми тепла та вологи слiд приймати згiдно:

1. Тепловидiлення (повні) на одного переховуваного: 116 Вт (100 ккал/год) - на пiдприємствах та лiкувальних закладах.
2. Вологовидiлення на одного переховуваного при температурi примiщень: 28С - 95 г/год на пiдприємствах та лiкувальних закладах; 30С - 110 г/год на пiдприємствах.
3. Тепловидiлення (повнi) вiд працюючого i обслуговуючого персоналу: хiрурга, операцiйних сестер - 203 Вт(75 ккал/год), обслуговуючого персоналу - 174 Вт(150 ккал/год).
4. Вологовидiлення вiд персоналу: який працює у операцiйнiй - 200 г/год, який обслуговує хворих - 170 г/год.

Тепловидiлення вiд електричного освiтлення Qосв 1,16 Вт(ккал/год) слiд визначати за формулою:

Qосв = 860*Nосв,

де Nосв - сумарна потужнiсть джерел освiтлення, кВт.

Кiлькiсть зовнiшнього повiтря у режимi фiльтровентиляцiї слiд визначати за формулою:

L=(Qt-Fk*qорг)/(1,2*(Івн-Із)), м3/год

де q - кiлькiсть тепла, ккал/(год.м2 ), яка огор поглинається 1 м3 огороджувальних конструкцiй; F - площа внутрiшньої поверхнi зовнiшнiх огороджувальних конструкцiй, м2; I - тепловмiст внутрiшнього повiтря, який приймається для 1-ї та 2-ї клiматичних зон - 22,5 ккал/кг, для 3-ї клiматичної зони - 23,5 ккал/кг; Q , I - позначення тi самi, що у формулi кількості зовнішнього повітря.

Тепловбирання q огороджувальними конструкцiями повинно огор враховуватись лише для одного з режимів, як правило, для II режиму. Коли у технiчному завданнi на проектування сховища III режим заданий як перший чергою, то тепловбирання враховується тiльки для III режиму. Тепловбирання огороджувальними конструкцiями сховищ враховується тiльки при наявностi обсипки.
Як джерело холоду для пристроїв охолодження повiтря повинна передбачатися вода, яка зберігається у заглиблених резервуарах або яка одержується з водозабiрних свердловин. Пристрій захищенного джерела водопостачання - водозабiрних свердновин - допускається у виключних випадках і при вiдповiдному технiко-економiчному обґрунтуванні у 3-й клiматичний зонi, а також при можливостi у сховищах, якi розташованi на атомних станцiях.

Для чистої вентиляцiї, фiльтровентиляцiї, вентиляцiї ДЕС, сховищ на АЕС, вентиляцiї чистої та забрудненої зон санпропускникiв повiтроводи повиннi бути роздiльними. Повiтроводи на шляху до фільтру повинні мати не менше двох "поворотiв".

Повітрозабори чистої вентиляцiї сховищ, а також вентиляцiї примiщення ДЕС повиннi розмiщуватись поза завалами будинкiв i споруд. Повiтрозабори фiльтровентиляцiї допускається розташовувати на території завалів та у передтамбурi сховища.

Повітрозабір чистої вентиляцiї доцiльно сполучати з аварiйним виходом iз сховища. При цьому висоту та розташування повiтрозабору слiд приймати вiдповiдно до вимог на опалення, вентиляцію та кондицiювання повiтря.

Повітрозабори чистої вентиляцiї та фiльтровентиляцiї всерединi сховища повиннi бути з'єднанi мiж собою повітроводом з перерiзом, розрахованим з умов подавання повiтря за режимом фiльтровентиляції, з влаштуванням у ньому герметичного клапана.

Повітрозабори чистої вентиляцiї та фiльтровентиляцiї повиннi бути розташованi на вiдстанi не ближче 10 м від викидів витяжних систем вентиляцiї сховища, примiщення ДЕС та оголовка газовихлопу дизеля.

У місцях розташування сховищ у мiськiй забудовi допускається поєднання у загальних шахтах з розподільними перегородками, якi не допускають перетiкання повiтря з каналу у канал:

а) повітрозаборів чистої вентиляцiї, фiльтровентиляцiї, вентиляцiї ДЕС, при цьому влаштування з'єднувального повiтроводу мiж повiтрозаборами чистої вентиляцiї та фiльтровентиляцiї передбачати не слід;

б) витяжних каналiв з окремих примiщень сховищ та вихлопної труби вiд дизеля при наявностi зворотних клапанів.

Повiтроводи припливних та витяжних систем, якi прокладаються зовнi, виконуються з будівельних конструкцiй, якi розраховуються на дiю ударної хвилi, або монтуються з сталевих зварних труб і повиннi прокладатися з уклоном i > = 0,003 у бiк захисної споруди, при цьому перед противибуховим пристроєм слiд передбачати вiдведення конденсату.

Iз сталевих труб з товщиною стiнки не менше 8 мм слiд виготовляти повiтроводи, якi прокладаються всерединi примiщень до герметичних клапанiв, з'єднувальнi повiтроводи мiж повiтрозаборами чистої вентиляцiї та фiльтровентиляцiї, а також патрубки для установки герметичних клапанiв у стiнах.

Повiтроводи фiльтрiв-вбирачiв та регенеративних установок необхiдно виготовляти з листової сталі завтовшки 2 мм. Повiтроводи всерединi примiщення пiсля герметичних клапанiв та фiльтрiв слiд виготовляти з листової сталi вiдповiдно до вимог на проектування опалення, вентиляцiї та кондицiювання повiтря. Довжина повiтроводу вiд вентилятора до найбiльш вiддаленого вентиляцiйного отвору повинна бути для систем вентиляцiї з електроручними вентиляторами не бiльше ЗО м, для систем, облал промисловими вентиляторами з електроприводами, як правило, не бiльше 50 м. Повiтроводи, по яких транспортується повiтря з високою температурою, повиннi бути теплоізольованi.

На повiтрозаборах та витяжних пристроях слiд передбачати установку противовибухових пристроїв, якi мають розширювальнi камери.

Противибуховi пристрої слiд розмiщувати у межах захисних споруд з забезпеченням доступу до них для огляду, замiни або ремонту, а також у мiсцях, де температура повiтря не нижче 0 град.С.

Для забезпечення плюсової температури у зимовому режимi експлуатацiї у мiсцях установки противибухових пристроїв слiд передбачати їх захист за допомогою електропiдiгрiву.

У системах вентиляцiї слiд передбачати герметичнi клапани, розрахованi на тиск не менше 0,1 МПа (1 кгс/см2), з ручним приводом дiаметром до 600 мм включно i з електроприводом при наявності ДЕС та дiаметром понад 600 мм.

У повiтроводах, якi проходять через лiнiю герметизацiї, для огляду та очищення герметичних клапанiв всерединi пiсля них (з боку внутрiшнiх примiщень) слiд передбачати люк-вставку.

Вентилятори для систем вентиляцiї сховищ без ДЕС слiд передбачати з електроручним приводом згiдно з додатком 7, у сховищах з захищеним джерелом електропостачання - з електричним.
Вентилятори з електроручним приводом слiд застосовувати для вентиляцiї сховищ мiсткiстю до 600 чол., розташованих у 3-й клiматичнiй зонi (за таблицею 33), а також сховищ (без повiтроохолоджувальних установок) при мiсткостi до 450 та 300 чол., розташованих у 3-й клiматичнiй зонi.

У режимi чистої вентиляцiї сховищ слiд передбачати використання електроручних вентиляторiв, які входять у систему фiльтровентиляцiї (II режим).

При недостатнiй продуктивностi цих вентиляторiв для І режиму необхiдно передбачати встановлення допомiжних електроручних вентиляторiв.

На кожному електроручному вентиляторi (у сховищi без ДЕС) слiд передбачати встановлення зворотного клапану - показника витрати повiтря. При цьому аеродинамiчний опiр системи чистої вентиляцiї сховища не повинен перевищувати повного напору, який розвивається вентиляторами ЕРВ-72. Це допускається забезпечувати за рахунок збiльшення числа паралельно працюючих противибухових пристроїв та протипилових фiльтрiв.

Очищення зовнiшнього повiтря вiд пилу при режимi вентиляцiї та фiльтровентиляцi як правило, слiд передбачати за одноступiнчатстою схемою - у здвоєних (якi розташованi послiдовно) фiльтрах ФЯР.

У випадках застосування передфiльтрiв ПФП-IООО очищення зовнiшнього повiтря вiд пилу слiд передбачати за двохступiнчастою схемою. Як перший ступiнь слiд використовувати фiльтри ФЯР та iншi фільтри з коефіцiєнтом очищення не менше 0,8. Якщо у перiод мирного часу очищення зовнiшнього повітря від пилу не потрiбне, слiд передбачати можливiсть демонтажу комiрок фiльтрiв ФЯР, а при наявності передфiльтрiв ПФП-IООО - обвiдну лiнiю.

Очищення зовнiшнього повiтря вiд газоподiбних та аерозольних засобiв масового ураження слiд проводити:

• при застосуваннi промислових вентиляторiв з електоприводом - у фiльтрах-вбирачах ФП-ЗОО;
• при використаннi електроручних вентиляторiв - у фiль- трах-вбирачах ФПУ-200.

Регенерацію внутрiшнього повiтря сховищ при III режимi слiд передбачати в установках РУ-150/6 та пристроі 300. Очищення від окису вуглецю зовнiшнього повiтря, яке подається у сховище за режимом регенерацiї для створення пiдпору, слiд передбачати у фiльтрах ФГ-70.

При застосуваннi РУ-150/6 та фiльтрiв ФГ-70 слiд передбачати пiсля них встановлення повiтроохолоджувачів, а перед фiльтрами ФГ-70 - електронагрiвачiв, якi призначенi для сховищ, з метою пiдiгрiву зовнішнього повiтря до 60 град.С.

Регенераційні установки РУ-150/6 та фiльтри ФГ-70 слiд встановлювати в окремих примiщеннях, охолоджуючі конструкцiї яких межують з внутрiшнiми примiщеннями сховищ i повиннi бути теплоiзольовані. При застосуваннi гравiйного охолоджувача для обслуговування надгравiйного i пiдгравiйного просторів у його огородженнi слiд передбачати герметичнi вiконницi.
У системі чистої вентиляцiї допускається передбачати встановлення калориферiв з запiрною арматурою для пiдiгрiву зовнi- шнього повiтря у мирний час. У сховищах для нетранспортабельних хворих за необхiдностi допускається передбачати пiдiгрiв повiтря i у воєнний час. При електроручних вентиляторах калорифери повиннi встановлюватись на обвiднiй лiнiї

Припливна система вентиляцiї сховища повинна забезпечувати подавання повiтря у приміщення для переховуваних пропорцiйно їх кiлькостi i у допомiжнi примiщення-з розрахунку асимiляцiї тепло- та вологонадлишкiв та розбавлення шкiдливих речовин, якi видiляються.

При фільтровентиляцiї та регенерацiї слiд передбачати рециркуляцiю повiтря в об'ємi, який забезпечує збереження у системi кiлькостi повiтря, яке подається при чистiй вентиляцiї, - для сховищ з електровентиляторами та збереження у системi не менше 70 % кiлькостi повiтря, яке подається при чистiй вентиляції, - для сховищ з електроручними вентиляторами. Подавання повiтря у примiщення методом перетіканяя не допускається.

У сховищах для нетранспортабельних хворих рециркуляцiя повiтря не допускається. При наявності у складi сховища станцiї перекачування дренажної води у нiй слiд передбачати витяжну систему вентиляцiї, що працює при продуваннi тамбура насосної за рахунок пiдпору у 3 спорудi, який дорівнює - 5 х IО Па (5кгс/м2).

При одному загальному примiщеннi для переховуваних повiтря для рециркуляцiї допускається забирати з примiщення безпосередньо. При розмiщеннi переховуваних у двох та бiльше примiщеннях вентиляції і забір повiтря для рециркуляцiї слiд передбачати з кожного примiщення, використовуючи длярециркуляції повiтроводи витяжної системи.

У приміщенні для зберiгання продуктiв харчування та у примiщеннi для балонiв слiд передбачати витяжну вентиляцію з розрахунку двократного повiтрообмiну за 1 год. Приплив повітря у примiщення для зберiгання продуктiв харчування, електрощитову та балонну слід здійснювати методом перетiкання з примiщення для переховуваних iз встановленням на припливi у балонну герметичного клапана з ручним приводом. Видалення повiтря iз сховища слiд передбачати через санiтарнi вузли, дизельну та безпосередньо з приміщення для переховуваних.

При вентиляцiї слiд передбачати витяжку з фекального приямку, санвузлiв. Витрату повiтря у I режимі вентиляцiї слiд приймати 100 м /год вiд кожного унiтазу та 50 м3 /год вiд кожного пiсуара. Для ІІ режиму вентиляцiї допускається знижувати вказану норму витрати повiтря вiд унiтаза до 25 м /год.

Витяжні повiтроводи з окремих примiщень сховища, якщо це не суперечить вимогам СНіП 2.04.05-91* на проектування опалення, вентиляцiї та кондицiювання повiтря, рекомендується об'єднувати.

Для збереження величини експлуатацiйного пiдпору на перiод провiтрювання тамбура слід за необхiдностi передбачати вiдключення витяжних систем вентиляцiї.

Видалення повітря слiд передбачати за рахунок пiдпору повiтря у примiщеннi сховища або за допомогою витяжних вентиляторiв, встановлення яких допускається разом з припливними вентиляторами.

Аеродинамічний опiр витяжних систем при видаленнi повiтря за рахунок пiдпору не повинен перевищувати 5 кгс/м2, при цьому допускається передбачати збiльшення кiлькостi противибухових пристроів, а розмiщення шахт слiд передбачати на територiї, яка знаходиться поза завалами.

При видаленні повiтря електровентиляторами та електроручними вентиляторами аеродинамiчний опір витяжних систем визначається розрахунком. Витяжнi шахти цих систем допускається розташовувати на території завалiв, враховуючи опiр завалу, який дорiвнює 50 Н/м (5 кгс/м2).

Систему опалення примiщень, якi пристосовуються пiд сховище, слiд проектувати у виглядi самостійного відгалуження вiд загальної опалювальної мережi будинку, який вимикається при заповненні сховища. Запірну арматуру на вводах подавального та зворотного трубопроводiв слiд встановлювати у межах сховища.

При розрахунку систем опалення температуру цих примiщень в холодну пору року слiд приймати 10 град. С , коли за умов експлуатацiї їх у мирний час немає потреби у бiльш високiй температурi.

Вид теплоносія і тип нагрiвальних приладiв вибирається з умов експлуатацiї примiщень у мирний час.

Інформація взята з ДБН В.2.2-5-97 Будинки і споруди, захисні споруди та надана для ознайомлення